Використання ігрових технологій під час проведення уроку історії та в позаурочний час

Сучасна педагогічна психологія дає переконливе обґрунтування використанню ігрових технологій у навчально-виховному процесі (Д. Ельконін, С. Рубенштейн, А.Сікорський, А.Гумецька та ін.). Як високорезультативний та перспективний прийом навчання та виховання розглядає ігри наукова педагогіка (А. Арутюнов, Є. Мінський, П. Чеботарьов та ін.). Так само й фахівці з методики викладання привертають увагу педагогічної громади до колосального навчально – виховного потенціалу ігрової діяльності школярів. Тому кожен вчитель сьогодні повинен інтенсивніше освоювати даний напрям методичного пошуку, творчо опрацьовувати педагогічний досвід використання ігор, ігрових завдань і прийомів, розробляти власні ігрові методики. Адже використання ігор на уроці збагачує урок, робить його більш привабливішим для учнів, розвиває в них потяг до знань, бажання примножувати свій інтелектуальний набуток, не зупинятися на досягнутому, формувати вміння осмислювати новий матеріал, мислити логічно, робити самостійні висновки, чітко висловлювати свої думки й обґрунтовувати їх; також  ігри розвивають творчі здібності школярів, прищеплюють навички колективного пошуку істини, виховують товариськість, уміння працювати колективно, зважати на думку інших, розвивають прагнення до власного самовдосконалення.

     Ігри мають найрізноманітніші форми і можуть використовуватися на різних етапах уроку та навіть передбачати цілі ігрові комплекси.

„Синтез наук”, що являє собою інтелектуальне змагання між командами, ігровим матеріалом для яких слугують відомості з двох і більше предметів (всесвітня історія, географія, зарубіжна література, математика та ін.). Ігри цього типу допомагають перекинути своєрідні містки між предметами, ущільнити їх зв’язки, забезпечити надійну основу для подальшого вивчення не лише історії, а й інших предметів шкільного курсу. Ці ігри можуть проводитися у формі інтелектуальних змагань („Що? Де? Коли?”,„Брейн - ринг”, „Даугавпілс” „Найрозумніший”) з метою проведення тематичного оцінювання знань після вивчення тем: „Стародавній Єгипет”, „Передня Азія”, „Стародавня Індія та Китай”, „Стародавня Греція”, „Стародавній Рим”.

Проведенню гри передує певна підготовча робота:

·        ознайомлення учнів зі структурою заходу, з’ясування правил проведення кожного туру;

·        рекомендування для опрацювання літератури, яка зміцнить теоретичну підготовку гравців;

·        підготовка команд гравців, форми, атрибутики;

·        належна підготовка класу, де проводитиметься гра, та забезпечення умов проведення гри.

Безпосереднє проведення ігор здійснюється на уроці або в позаурочний час за сценарієм із точним дотриманням меж і правил.

Найбільш універсальною грою, із запропонованих, є інтелектуальне змагання „Даугавпілс” (назва походить від міста Даугавпілс, де і було розроблено даний ігровий комплекс), так як воно складається з комплексу інтелектуальних завдань („Перевертні”, „Вірю, не вірю”, „Куди голка, туди й ниточка”, „Вустами дитини” тощо), розроблених безпосередньо самим учителем з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, і які можуть використовуватися автономно під час організації пошуково – дослідницької діяльності на уроці, самоосвіти учнів, закріплення знань та проведення підсумкових тематичних узагальнень.

Однією з найбільш продуктивних ігророзвиваючих форм навчання у вивченні курсу історії стародавнього світу є кросворди. Зазвичай вони використовуються для закріплення знань з теми, вивченої на уроці, або  протягом декількох уроків. Їх використання сприяє розвитку розумових здібностей школярів, актуалізації набутих знань, формуванню навичок пошуково – дослідницької роботи, розвиває в учнів практично – дієве, наочно – образне та абстрактно – логічне мислення. Особливо ефективним є складання кросвордів безпосередньо самими учнями, що сприяє розвитку в них довгострокової пам’яті, яка розрахована на довгий термін зберігання інформації, шляхом включення в процес створення кросворду різних видів пам’яті: зорову, слухову, словесно – логічну та емоційну.

Сучасна педагогіка та психологія вважають, що нездібних дітей немає. Кожна дитина здатна до творчості і має певні задатки, які за сприятливих умов розвиваються у здібності. А гра допомагає визначити рівні інтелектуальних здібностей, виробляє вміння аналізувати, міркувати, комбінувати і навіть програвати.

Видатний педагог К.Д.Ушинський зазначав, що важливо спостерігати за дитячими іграми.  Якщо дитина  не виявляє інтересу до ігор, пасивна, якщо ігри стереотипні і примітивні за змістом – це серйозний сигнал несприятливого розвитку дитини, невтішний діагноз для шкільного навчання. Тому для сучасного вчителя урок повинен стати творчим процесом, що передбачає, насамперед, не предметний аспект (кількість інформації яку запам’ятав учень), а мотиваційний та ціннісний, що визначаються вмінням учителя обирати оптимальні, цікаві для учнів форми та методи роботи для задоволення їх природної потреби пізнавального пошуку, через розвиток пізнавальних інтересів, формування позитивного ставлення до знань шляхом використання ігрових форм на уроці.